“Тихоокеанський рубіж” – домашні монстри Гільєрмо дель Торо

Після перегляду фантастичного бойовика “Тихоокеанський рубіж” (Pacific Rim) розумієш, що прибульцям нічого не світить на нашій планеті. Які б заплутані плани вони не будували – людство завжди переможе, слід подякувати дідусю Оппенгеймеру.

Фільм розповість про війну людства з іноземними загарбниками, так званими Кайдзю (яп. ?? кайдзю. Термін, який дослівно можна перекласти, як “дивна тварина”. Найвідомішим представником Кайдзю в кінематографі залишається Годзілла).

В Тихому океані, неподалік берегів Японії утворився міжвимірний перетин. Крізь нього на Землю потрапляють величезні монстри, які руйнують все на своєму шляху. Щоб вберегтися від нападів Кайдзю світові лідеру створили програму Єгер (нім. J?ger – мисливець) – великих людиноподібних роботів, що управляються двома пілотами. Спочатку роботи бездоганно захищали людство від загрози, проте з часом Кайдзю стали набагато сильнішими і ситуація змінилася в протилежний бік. Проект Єгер був визнаний неефективним і його вирішили закрити, а всі можливі місця нападів обгородити “муром надії”.

Але не так все сталося, як планували керманичі Землі. “Мур надії” для нових Кайдзю став не більшою перешкодою ніж для важкого танку дерев’яний паркан. Остання надія людства опиняється в руках адмірала Пентекоста, колишнього пілота Єгера. Адмірал збирає всіх бойових Єгерів разом для втілення свого плану по знищенню порталу в Тихому океані.


“Тихоокеанський рубіж”- це суміш з кількох жанрів кіно, коктейлю спецефектів, комп’ютерної графіки, частки пафосу та неминучого хепі-енду. Гільєрмо дель Торо (Guillermo del Toro) зумів поєднати у двох година “Тихоокенського рубежу”елементи з таких відомих проектів, як  “Трансформери”, аніме “Neon Genesis Evangelion“, фільму “День Незалежності” та “Годзілла“.

Після завершення сеансу виникає враження, що фільм завершився не встигши розпочатися. Особисто в мене з’явилося почуття, що я дивився не фільм року, а звичайний бойовик, місцями комедійний, місцями драматичний. І хоч все було знято за правилами і фільм по праву можна назвати видовищним та динамічним, проте внутрішнього цензора обдурити важко. Напевно тому і не було чути оплесків на фінальних титрах.



Оцінка: 6,8 з 10.

Текст: Владислав Шубєнков